Friday, February 12, 2016

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!



Сьогодні Особливий День
Хотів би я відсвяткувати,
Писать вірші, співать пісень
Чи гарне щось тобі сказати

Адже це перший з твоїх днів
Коли відкрила ще малятком
Після солодких перших снів
Блакитно-сірі оченятка

Здивовано обвела стіни
Та стелю білої палати
Щасливих й радісних незмінно
Побачила ти маму й тата

На тумбочці у вазі квіти
Навколо чималу родину,
Що теж прийшла, щоб порадіти
І привітать нову дитину

Глянула з подивом в віконце
Що ж то яскраво там так сяє
Й побачила уперше сонце
В блакиті високо над небокраєм

Що підтопило дивовижні
Морозу квітів візерунки,
Котрий в віконця половині нижній
Намалював тобі дарунки

Й небес красу собі згадала,
Звідки в цей світ душа прийшла
І весело душі тій стало
Й взіграло радісно дитя

Тому і любиш ти, можливо
Щось гарне часом малювати,
Бо вміння бачить красоту важливе
Дала з народження Природа-Мати

Та й Батько теж чимало дав
Дарів з народження Небесний
Й понад усе Він дарував
Доброго серця дар чудесний

Коли ще мама рахувала дні
Й молилася у темні ночі,
Бог ткав тебе в її лоні
І бачили тебе Господні очі

А потім була перша “пісня”,
Чи немовляти перший крик
Новина радісна та звісна,
Хоч персонал роддому й звик

Пізніше був твій перший крочок
Перші падіння і підйоми
Можливо, перше був садочок,
Чи школи стіни так знайомі

Був свого часу перший клас
І все у школі вперше було
У церкві була перший раз
І Слово Боже вперше чула

І днів народження немало
Було як в інших діточок,
На тортиках ти задувала
Мабуть чимало свічечок

Студентські роки пролітали
Із легкістю і без турботи
І те, чому нас там навчали,
Ми вперше взяли до роботи

І ось сьогодні подивись,
Якою гарною ти стать змогла
Зметнулась птицею в кар'єрну вись
І все в собі перемогла

Але ми робим далі кроки
Все важчими стають завдання
Складніші все життя уроки
Незбутні мрії й сподівання

Часом несповнені бажання
І нерозділена любов
Й після вагання і чекання
Ми починаєм жити знов

І починаєм починати
Ми у житті уже не раз
І починаєм знемагати
Вже вкотре йдучи в перший клас

Й ховаємось за роботами,
Немов за фіговим листком
Й не знаєм, діється що з нами
Й чому життя не йде "пучком"

На швидкісній життя дорозі
Ми пропускаєм поворот,
Паркуємося десь на розі
Й в життя не рвемося коловорот

Або ми їздимо по кругу,
Чи по якійсь плоскій спіралі,
Чи вимальовуєм фігуру другу
Від наших мрій все далі й далі

Й не хочеться вже святкувати
Ні дні народження, ні свята
І сил щось знову починати
Не так ми маєм вже й багато

Якщо це все тобі знайоме,
То в мене є один секрет
Щоби почать нові підйоми
Зайти лиш треба в Інтернет

І вірша цього почитати
Із самого його початку
І постаратись пригадати,
Що все не завжди було гладко

Були падіння і підйоми
І приземлялися на п'яту точку
Це досить кожному знайоме,
Хто сина мав колись, чи дочку

Активно немовля повзе
Хоча і сили небагато
Впаде, поплаче й далі йде
У мами пошуках, чи тата

Хіба не вартий цей момент,
Щоби його закарбувати
Й розбивши сумнів всякий вщент
Це пам'ятати й святкувати?

Та й мудрість каже, можеш - йди
Якщо не можеш йти, - повзи,
А як не можеш і повзти,
В керунку тім хоча б впади

Як бачиш, приклад нам хороший
Дає звичайне немовля
Як без ресурсів, сил і грошей
Почати легко все з нуля

І випадковим буть не може,
Коли казав нам ще Ісус
Належить дітям царство Боже
І це також великий плюс

Якщо візьмемо це за зброю
І будем разом так робити
То сум весь зніме, як рукою
І веселіше буде жити

Тож хай будемо ми, як діти
Безхитрісні, прості, відверті
Всім празникам будем радіти
Послушні будем, а не вперті

Давай разом шукать Отця
Й для нас Його святої Волі
Як Долі нашої Творця
Крізь всі розчарування й болі

І разом падати й злітати
Сідать, вставать і знов повзти
Одне одному помагати
До Бога крізь життя іти

Давай будемо святкувати
Твого Народження знаменний День
І будем Бога прославляти
Й співать будем Йому пісень

Що дарував тебе батькам,
Котрим підтримкою ти можеш стати
Тебе дав сестрам і братам,
Щоби могла ти їх втішати

Подарував тебе й мені,
Щоби на тебе міг дивитись
І часом серце в дні сумні
Могло від того звеселитись

Ти справді, як дарунок Долі
Для всіх, хто добре тебе знають
Родини й друзів є доволі,
Що добре завжди щось згадають

Давай заявимо на цілий світ,
Що вдячні Богові за всі ми роки
Дамо Небесному Отцеві звіт
За кроки наші всі й уроки

Добру дамо давай нагоду
Родині й друзям нас вітати
І всьому Божому народу
Щось гарне ще раз нам сказати

Й згадає хай уся родина
І щось кумедне хай розкажуть
Як ти була іще дитина
Знимки дитячі хай покажуть

Хай скажуть щось дитинства друзі
Що вчились з нами і росли,
Неначе квіточки у лузі,
В піску з ким бавилися ми

І накінець дозволь мені
Пристать до друзів і родини
Щоб святкувать усі ті дні,
Коли у тебе іменини

Щоб пам'ятать важливі дати
І з ними їх тебе вітати
Нове життя тобі щоб дати
Щось гарне завжди дарувати

Гранат, корнеліан, чи аметист,
Що в задумі митця-артиста
Перетворив їх майстра хист
В браслета, перстня, чи намисто

Любить, леліять, шанувати
І як дитину колихати
Лелек частіше закликати
Разом дітей малих плекати

Щодня тебе благословляти
Вірші нові тобі писати
Спокій і радість дарувати
І разом Бога прославляти

Якщо й не схочеш святкувати
Ти Дні Народження ніяк,
Зможеш ти завжди заховати
Себе за мене скромно так

А я, як слід, організую
Подію спільну нашу тую
З тобою разом відсвяткую
І все тобі лиш подарую

Чи можем вдвох ми романтично
Десь в ресторані пригоститись
Раз так нам випало незвично
В той самий календарний день родитись

Чи усамітнитись на мить
Й задувши разом всі свічки
Сюрприз якийсь собі зробить
Як це робили нам батьки

Як бачиш, - безліч варіантів
Відсвяткувати все як слід
Без золота і діамантів
Й без суму, сумнівів і бід

Віддав би я усі дарунки,
Що їх колись подарували
Такі от наші за стосунки
Як шанс мені б один хоч дали

І так хай було би навіки
І доля хай була б така,
Щоб повторялось це без ліку
Неначе в фільмі “День сурка”

Це все реально, знаєш ти
Й прекрасна була би це звичка
Ти тільки, чуєш, не мовчи
Та не ховай від мене личка

Мені щось гарне напиши,
Чи щось у дні ці побажай,
Чи ангела хоча б в снігу зроби
І знимку з нього присилай

А поки ангела нема,
Ані його світлин у мене
В дарунок я з рядків вірша
Зіткаю тобі гобелена

Вплету туди я побажання
Нехай і дещо запізнілі,
Адже наступне святкування
Чекать нам рік ще майже цілий

То ж побажаю я тобі
Щасливої і радісної долі
Ніколи вже не буть в журбі,
А завжди бути в Божій Волі

Бо впевнений, що Бог щось має
Для твої Долі особливе
Хай личко твоє виглядає
Завжди усміхнене й щасливе

Хай будеш завжди особлива
Для особливого Когось
Любові хай дарує зливу
Цей таємничий незабаром Хтось

Хай поєднаєш з ним ти Долю
Ще цього сонячного літа
Й полюбиш хай Когось до болю
Щоби приніс лелека діти

І хай всі щезнуть й пропадуть
Роки вагання й хвилювання
Залишиться хай тільки суть
Палкого щирого кохання

Колишні зради й потрясіння
У лету кануть хай навічно
Й кохання нового насіння
Хай проростає органічно

Хай відійдуть весь сум і горе
І смутку тіні пропадуть
Десь за безкрайнє синє море
Сумніви всі хай відійдуть

Хай прийде той Хтось особливий
Із-за високих гір здалека,
Хто бачити тебе щасливий,
Хай принесе його стальний лелека

Хай в серці спокій завжди буде
Любов нехай розквітне в ньому
Квітом бузку й жасмину всюди
В прекрасному і в молодому

Щоби ніколи ти не була
У цім життю уже сама,
Лише слова завжди щоб чула
Кохана, люба й дорога

То ж хай тобі моїм дарунком
Сьогодні вірш хоча б цей стане
Зими розтопить візерунки
Й весна у серці хай настане

Хай він верне тебе в дитинство
І в юні роки хай верне
Хай надихне на материнство
Й тривоги всі хай забере

Щоб знов ти подумки могла
Земний свій шлях життя пройти
Й твердо змогла твоя душа
Дійти на цей раз до мети

Й поправить все, що ще не так
Хоча я й сам у це не вірю,
Що щось не так чогось ніяк
Мов ангол ти, лише без пір'я

Хай сяєш вся як сніг на сонці
Хай сяє все твоє життя!
Хай темне щезне в ополонці
Хай світлим буде майбуття!

Життя хай знову обновиться
Й нові хай прийдуть почуття,
Щоб заново могла родиться
Спрагла і стомлена душа

Випробувань було доволі
Й достатньо мала ти уроків
Багато кращої ти варта долі
Й щасливих добрих довгих років

Нового творчого бажаю злету
І друге дихання в житті
Стрілoю хай мов з арбалету
Летять за гори вірші ті

Нехай проб'ють мур самоти
Й легенько ранять твоє серце
Щоб полюбила також й ти
Й душі зхвилюють хай озерце

Вірш цей десь збережи собі
Як таємничий оберіг,
Щоби в життєвій боротьбі
Сум ранить серце вже не міг

Я ж побажаю на прощання
Благая й многая літа
Щастить хай звечора і зрання
Тобі у всьому все щодня

Тепло хай огортає душу твою
Любов хай буде в серці й мир
Все радості в душі й спокою
Тобі бажає Любомир




No comments:

Post a Comment